ВОЛОДИМИР ПОЛЯКОВ: «Є НЕ РІВНІ ПРАКТИКИ, А МОЖЛИВОСТІ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ»
На мій погляд, немає такого поняття, як середній рівень практики. Є можливості кожної людини. Як правило, в чомусь одному ми ліпше розвинені, в іншому – гірше. Деякі асани робити легко, а інші даються важче, тому людина може в чомусь бути на середньому рівні, а в чомусь — на початковому.
Я розрізняю не тільки початковий, середній чи професійний рівні, а ще й базовий і спортивний. Базовий рівень – це, коли людина може робити звичайні вправи у повсякденному житті, наприклад, нахилитися до кінчиків пальців ніг. Початковий — те саме, але вже тримаючи рівною спину. Професійний рівень – це, коли людина довго робить якісь вправи, і це з часом виходить в неї легко. А спортивний — коли людина намагається досягти якихось зовнішніх показників. Якщо рухатися поступово від базового до початкового, від початкового до середнього, з досвідом можна досягти професійного рівня. Щоб досягти спортивного рівня, це не потрібно. Туди можна застрибнути навіть із початкового, але з неприємними «побічними ефектами»: травмами, перевтомою, вигоранням. Саме цим – спокійним поступом – професійний рівень відрізняється від спортивного.
Межа між початковим і середнім рівнем
Гадаю, ця межа – між нормальною рухливістю суглобів, еластичністю і силою м’язів і більш високими показниками. Якщо людина здатна робити прості рухи, але їй складно, чи вона не може затриматися в асані – це початківці. Говоримо про середній рівень, коли людина легко робить прості рухи, а вправи виконує тривалий час – хоча б 30 секунд. Наприклад, мій курс на платформі SutraTeam ближче до середнього рівня. Але не тому що там складні асани, а тому що він досить динамічний, і треба вивчити вправи, щоб встигати. Окремий аспект – пранаями, адже вони і про фізичну форму теж, оскільки тренують тіло на глибинному рівні. Це тиск, склад крові, обмінні процеси, вплив на клітини. Також пранаями — це шлях до нашої свідомості, за допомогою дихання ми концентруємо уважність, тренуємо її. А дихати нормально, якщо тіло не підготовлене, неможливо.
Коли я відчув, що вже не початківець
Іноді мені здається що я досі початківець, тому що напрямів роботи з тілом так багато, що поки підтягнеш одне, трохи відстає інше, треба постійно рухатися для підтримки середнього рівня. Але якщо тренуватися по кілька годин на день, це вже спорт, а мені не подобається спортивний підхід, тому що він тимчасовий і призводить до травм, а для мене, головне завдання йоґи – це підтримка здоров’я: фізичного, емоційного і психічного. Тому треба слідкувати за навантаженням і підтримувати ресурсний стан тіла. Коли я бачу, що якісь зони просідають, я віддаляюся від професійного і навіть середнього рівня і почуваюся знову початківцем. А іноді – навмисно даю собі відпочити, щоб відчути, як себе реагує тіло у початківців, і нагадати собі, як вести тренування для початківців.